1 1 країн НАТО, серед яких Німеччина, протестують проти дій Угорщини, спрямованих на блокування євроатлантичних ініціатив України через мовну статтю нового закону “Про освіту”.
Про відповідний лист 11 держав з посиланням на неофіційну інформацію повідомило угорське видання Magyar Nemzet, передає “Європейська правда”.
У листі держави дали зрозуміти, що конфлікт між Угорщиною та Україною не повинен виноситись в Альянсі.
Крім того, країни заявили, що не розуміють суті конфлікту та не вбачають її настільки складною, щоб вона ставила під загрозу стратегічні інтереси НАТО.
Також у листі зазначено, що будь-які розбіжності в Альянсі є успіхом Росії.
Як зазначає “Європейська правда”, декілька тижнів тому глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна наклала вето на скликання грудневого засідання Комісії Україна-НАТО. На таких зустрічах НАТО завжди наголошує на тому, що підтримує територіальну цілісність України, яка була серйозно порушена. У грудні цю позицію не висловлять.
Окрім того, очікується, що на засіданні Ради асоціації Україна-ЄС угорські дипломати порушать питання санкцій проти України.
Нагадаємо, що 6 листопада Лілія Гриневич виступила перед послами країн-членів НАТО, зазначивши, що Україна готова врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо нового освітнього закону, якщо вони не шкодитимуть вивченню української мови.
28 вересня Міністерство закордонних справ України спрямувало закон “Про освіту” на експертизу до Венеціанської комісії. А 12 жовтня ПАРЄ ухвалила в своїй резолюції майже всі поправки угорців та румунів.
У МОН зазначили, що ця резолюція має рекомендаційний характер, та повідомили, що висновок Венеціанської комісії оприлюднять приблизно 10 грудня. Також Україна домовилась з Польщею та Болгарією щодо імплементації мовної статті.
Також у Міносвіти розробили проект базового навчального плану, в якому прописали кількість годин для вивчення мов національних меншин у початкових класах. Міносвіти планує поступово збільшувати відсоток викладання українською в школах національних меншин так, щоб у старших класах 60% предметів викладали державною мовою.
Окрім того, у МОН розповіли про різні моделі впровадження мовної статті для різних національних меншин.
|