 За останні роки в Україні відбулися істотні зміни у ставленні до дітей з вадами психофізичного розвитку. Держава стала уважнішою до проблем цих дітей, піклується про повноцінне задоволення їхніх потреб. Таких дітей ще називають “діти з особливими освітніми потребами”. Значна частина серед них – діти-інваліди. У законі “Про освіту” вони визначені як “діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку”.
Чим же особливі ці потреби? Насправді лише тим, що вони вимагають створення особливих умов для задоволення загальнолюдських потреб. Кожне дитя прагне руху і радості, захисту і комфорту від своєї родини та позитивних емоцій, а ще – відчуття власної неповторності. Жодні найсучасніші реабілітаційні методики не можуть замінити батьківської підтримки та любові. Тільки безмежна любов, особливо любов матері, може формувати у дитини впевненість у собі, почуття власної цінності. Материнство і байдужість - несумісні, як несумісні байдужість і любов.
Офіційна міжнародна статистика свідчить про те, що у світі щороку зростає кількість дітей з особливими освітніми потребами. Причини зростання кількості порушень відомі. Серед них – спадкові захворювання, слабке здоров’я батьків, несприятливі екологічні умови, наркоманія, алкоголізм тощо.
Мова в першу чергу про дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи: дитячим церебральним паралічем, іншими вадами опорно-рухового апарату, мовленнєвими, інтелектуальними та психічними розладами, вадами слуху, епілепсією, неврозами. Невблаганний перелік можна продовжувати. Ці діти можуть мати статус “дитини-інваліда” за висновками МСЕК або ж входити в так звану групу “ризику”, дітей якої відносять до “потенційних інвалідів”. Це означає, що у динаміку розвитку дитини необхідним є вчасне втручання фахівців, аби прогресуюча хвороба не призвела до інвалідності.
У нашій країні, як і в усьому світі, з різних причин зростає кількість дітей з особливостями психофізичного розвитку. Ось чому виникла необхідність створити районну психолого-медико-педагогічну консультацію, яка буде працювати на постійній основі. Її завдання - обслуговування дітей шкільного і дошкільного віку Турійського району, а це майже 5 тисяч 600 дітей шкільного та дошкільного населення до 18 років. Консультація працює щоденно і знаходиться у приміщенні відділу освіти.
Турійська районна ПМПК значну увагу приділяє методичній, просвітницькій та консультативній роботі. Щовівторка і щочетверга завідувач Турійської районної психолого-медико-педагогічної консультації виїжджає в освітні заклади району, проводить логокорекцію, надає індивідуальну корекційну допомогу дітям та консультує батьків, педагогів з питань навчання, виховання дітей.
Провідним завданням районної консультації є раннє виявлення, облік та вивчення дітей з особливими освітніми потребами віком до 18 років та визначення форм допомоги для них. Найважливішим і відповідальним є оцінка потенційних можливостей розвитку дітей та визначення адекватних умов її навчання, виховання. Висновок Волинської обласної ПМПК- це той основний документ, на підставі якого дитина навчається за індивідуальною, інклюзивною формами в освітніх закладах. Обстеження дітей здійснюється у присутності батьків або осіб, що їх замінюють, та ґрунтується на даних попереднього обстеження дітей в освітніх та медичних закладах.
Завдання освітян – розвивати та реалізовувати потенціал збережених природою аналізаторів заради соціалізації дитини, її самореалізації та подальшої інтеграції у суспільство. А компенсаторні можливості дітей з обмеженими функціональними можливостями, як правило, великі.
НА ДОДАТОК, ВАРТО ЗНАТИ...
ЯКЩО МАЄТЕ ШИБЕНИКА
По-науковому його ще називають гіперактивною дитиною. Квартиру, де живе такий малюк, можна легко пізнати за характерними ознаками: дверцята усіх шафочок або висять, або загалом відсутні. Усі предмети, що бються, мнуться, рвуться, ламаються, або вже розбиті і поламані, або підняті на недосяжну для дитини висоту. У такій квартирі ніхто не дивується, якщо тато увесь ранок шукає взуття. А мама, почувши гуркіт у сусідній кімнаті, не біжить туди стрімголов, а спокійно аналізує: “плаче – не плаче”. Не плаче, отже не вдарився, а все решта – дрібниці.
Діти пізнають світ, але деякі це роблять настільки активно, що батьки починають хвилюватися: “А чи все з ним у нормі?”
Їхня непосидючість – це особливість організму. Що ж робити з цими особливими дітьми? Психологи радять сприймати їх такими, якими вони є. Намагатися примусити шибеника чинно сидіти – все одно що навчити горобця ходити. Бо рухлива активність дитини – це її природна потреба. Не намагайтесь керувати такою дитиною окриком і силою, інакше вона стане ще більш некерована.
Спостерігаючи за своєю дитиною, ви переконаєтесь, що вона сіє довкола себе хаос не тому, що любить його. Просто їй цікаво, з яким звуком падає книжка чи як кришиться яєчна шкарлупа під його міцними пальчиками. А тікати від мами, котра кричить: “Зупинись негайно!” – це ж так захоплююче!
Для того, щоб від такої дитини чогось добитись, запасіться спокоєм і терпінням. І вона зрозуміє, що, наприклад, коли темно і всі сплять, їй теж треба лягати в ліжко.
Пам’ятайте, гіперактивні діти такі збудливі. Тому істеричні ноти у вашому голосі лише підігріють дитячу активність. Будьте готові до того, що захоплений бурхливою діяльністю малюк не одразу почує ваші слова. Від “забороненого” заняття намагайтеся відволікти дитину не менш цікавою, але безпечною справою.
Непосиди – діти з легкозбудливою нервовою системою. Тому їм дуже потрібні спокійні ігри. Не забувайте читати їм книжки, заохочуючи до обговорення сюжету й малюнків.
Уважно ставтесь до режиму дня. Психіка активної дитини потребує повноцінного відпочинку. А ритуали, що повторюються з дня на день, дають їй відчуття надійності й спокою.
Намагайтесь, щоб малюк якомога менше дивився телевізор. Давно доведено: телевізор шкідливий для нервової системи дітей. Влаштуйте експеримент. Проведіть день, не вмикаючи “електронного друга”. Побачите, що не лише дитина, а й ви самі будете цього дня спокійніші.
І наостанок, - змиріться з розбитими колінами. Цього не уникнути, якщо ваша дитина не ходить, а бігає. Не треба після кожного падіння панікувати й вигукувати голосно, кидатися до дитини. Краще сказати спокійно: “Нічого, буває, витри руки й давай подивимося, за що ж це ти зачепився?”. Як правило, цього буває достатньо, аби перемкнути увагу дитини на щось цікавіше, аніж подряпина на нозі.
Т.Каліщук, завідувач Турійської районної ПМПК
В основі державної політики вирішення особливих освітніх проблем названих категорій дітей є наміри якомога раніше дійти до кожної дитини, яка має порушення у розвитку, і максимально допомогти їй самій та її родині, забезпечуючи гідне людини життя, соціальний комфорт та освітньо-трудову реабілітацію.
Провідним завданням консультації є виявлення, облік та вивчення дітей з особливими освітніми потребами віком до 18 років та визначення форм допомоги для них. Найважливішим і відповідальним є оцінка потенційних можливостей розвитку дітей та визначення адекватних умов її навчання, виховання. Висновок Волинської обласної ПМПК- це той основний документ, на підставі якого дитина навчається за індивідуальною, інклюзивною формами в освітніх закладах.
Діяльність ТРПМПК спрямована на:
виявлення, психолого-педагогічне вивчення, оцінку труднощів та потенційних можливостей розвитку дітей віком до 18 років, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, мають ознаки ризику виникнення труднощів пізнавальної діяльності та поведінки;
консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогічних працівників, з питань вибору можливих форм і методів навчання, у тому числі інклюзивного (інтегрованого), у поєднанні з реабілітаційними заходами, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
облік, систематизацію та аналіз даних про кількість дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, за освітніми потребами з урахуванням видів порушень в регіоні з метою надання пропозицій освітнім закладам району щодо створення належних умов та вжиття заходів для реалізації права таких дітей на здобуття освіти, забезпечення її гнучкості та різноманітності у місцях проживання;
організацію індивідуальної корекційно-розвиткової допомоги дітям, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, насамперед зі складними та тяжкими вадами;
надання методичної допомоги педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів з питань інклюзивного (інтегрованого) навчання та створення оптимальних умов для реалізації потенційних можливостей, розвитку здібностей, обдарувань, здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами;
системну психолого-педагогічну підтримку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в умовах інклюзивного (інтегрованого) навчання, за індивідуальною формою в домашніх умовах;
психолого-педагогічний супровід сімей, які виховують дитину зі складними вадами розвитку, у тому числі з інвалідністю;
такого консультування можуть бути порушення формування у дитини пізнавальної діяльності згідно з віковими нормами, труднощі засвоєння нею знань, умінь, навичок, суспільного досвіду.
ТРПМПК співпрацює з органами охорони здоров'я, соціального захисту населення, службами у справах дітей, іншими державними і недержавними організаціями, у тому числі громадськими, що опікуються питаннями дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.
На підставі результатів психолого-педагогічного вивчення дитини фахівцями Волинської обласної психолого-медико-педагогічної консультації формулюється висновок про особливості її розвитку та приймається колегіальне рішення про надання батькам (особам, які їх замінюють) рекомендацій щодо програми, форм і методів навчання та здійснення корекційно-розвиткової роботи, соціально-трудової реабілітації.
Батькам або особам, які їх замінюють, надається витяг з протоколу засідання Волинської обласної психолого-медико-педагогічної консультації з відповідним висновком та рекомендаціями.
|