Пропозицію щодо зниження порогового бала тесту ЗНО з української мови і літератури з 25 до 22 внесли представники університетів, що можна пояснити лише бажанням прийняти до вищих навчальних закладів якомога більше абітурієнтів, незалежно від рівня знань. Про це у інтерв’ю Главкому розповів директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.
Зокрема, аналізуючи результати рівня знань випускників з української мови і літератури, директор УЦОЯО зазначив, що у більшості випускників загальноосвітніх закладів цей рівень не є відмінним чи добрим.
""Дозвольте нагадати, що це основний предмет у школі. І на його вивчення в навчальному плані виділяється найбільше годин. Це може бути неприємно для Міністерства освіти, директорів шкіл, вчителів, але я не можу казати інакше", - зазначив Лікарчук.
Він нагадав, що із загальної кількості абітурієнтів, які взяли участь у тестуванні, за тести базового рівня 200 балів отримали лише 158 школярів або 0,06%. За тести поглибленого рівня таких абітурієнтів виявилося лише 15 осіб на всю Україну.
"Більшість абітурієнтів написали тест з української мови в межах 150-180 балів. Про який рівень освіти можна говорити? Ми переконалися, що наші абітурієнти не можуть письмово висловити свою думку. Було, наприклад, завдання спростувати чи підтвердити вислів: "Наскільки людині варто прислуховуватися до думки оточуючих про неї?" 20% від загальної кількості тих, хто брав участь, не написали жодного слова. А найбільшу кількість балів за це завдання набрали лише 334 особи. Були ті, хто писав російською, угорською мовою. Також писали речі, які взагалі не пов’язані з темою", - повідомив директор УЦОЯО.
"Нашим абітурієнтам дуже полюбився твір Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". У Вінницькому регіоні, наприклад, кожний третій учасник писав про нього в цьому завданні. Це свідчить про те, що явно гарно попрацював якийсь репетиторський центр, який змусив механічно завчити уривки", - каже Лікарчук.
Кажучи про об’єднання державної підсумкової атестації з української мови і літератури та зовнішнього незалежного оцінювання, директор УЦОЯО зауважив, що така практика вже використовувалась у 2008 році, але потім від неї відмовилися.
"А в 2015 році таку практику поновили. Але сьогодні ДПА складають всі, незалежно від того, чи буде абітурієнт вступати до ВНЗ. В результаті ми отримали унікальну базу моніторингового дослідження про стан вивчення української мови і літератури, яку можна ще аналізувати багато років. Високий рівень навчальних досягнень з підсумкової атестації показали всього 11% із загальної кількості цьогорічних випускників", - зазначив Лікарчук.
За його словами, багато випускників, які претендували на золоту медаль, тепер можуть її не отримати.
"Полетять і медалі, і атестати. До нас зараз зі сльозами йдуть випускники і кажуть: "Ми втрачаємо медалі!". Але така система. 19% із загальної кількості випускників отримають в атестаті двійку чи трійку з української мови. Чесно кажучи, я не знаю жодної української школи, в якій за попередні роки хтось отримував в атестат двійку. Такого ніколи не було. Виникає питання, що ж робила ця школа, цей колектив, і цей учень 12 років?" - наголошує директор УЦОЯО.
Він також зазначив, що в наступному році планується поширити практику поєднання ДПА і ЗНО ще на два предмети.
"На які – поки невідомо. Але загалом це правильно", - підкреслив Лікарчук.
Також директор УЦОЯО розповів про встановлення порогового бала для тесту ЗНО з української мови і літератури в 2015 році.
"Запроваджений поріг "склав – не склав" - результат роботи експертів. Це та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Український центр на основі статистико-математичних методів визначив поріг на рівні 25 тестових балів. Це означає, що тестування не проходили 36 598 абітурієнтів або 13,3% від загальної кількості тих, хто взяв участь. Але експертна комісія на своєму засіданні вирішила знизити цей поріг до 22 балів. Це 23 390 абітурієнтів або 8,5% тих, хто тести з української мови не склав. Це набагато менше, ніж у минулому році. За даними нашого Центру, в минулі роки аналогічний поріг не проходили 10-11%", - зауважив Ігор Лікарчук.
За його словами, пропозицію в 22 бали внесли представники університетів.
"Як на мене, це можна пояснити лише бажанням прийняти до університетів якомога більше абітурієнтів, незалежно від рівня знань. Ми фактично перетворюємо університети на заклади соціального захисту. Вони вважають, що нехай краще школярі йдуть в університети, ніж йдуть працювати чи здобувати робітничі професії", - наголосив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.
|